Наші досягнення
А хустка в нас завжди була в пошані У літню спеку й люті холоди. Їх гарно так замотували пані, Як йшли до церкви, вдома, та й завжди. А літню хустку часто вишивали, Щоб гарною на голові була. І хустка людям щедро дарувала Свій захисток від сонця і тепла. Бо голови від спеки закривала, А взимку гріла і несла тепло. Та від хурделиць ревно захищала, Щоб затишно у холоди було. Тож за турботу їх усі любили: І прикрашали, як могли, усі. Хустки яскраві діточки носили, А вже темніші — вдови, бабусі… Та всі любили хустинки з квітками, Щоб маками і ружами цвіли… Тому хустки були завжди з жінками, Як навіть в путь останню їх вели… Краса в хустині нашій споконвічна, Як і душа, що з піснею жила. Бо в українок і душа лірична, У ній багато сонця і тепла.
......
